Вступ до аспірантури хорошого закордонного навчального закладу – оптимальний варіант для здібних молодих випускників вітчизняних ВНЗ. Це можливість отримати хорошу кваліфікацію, досконало вивчити мову, набути безцінного досвіду і знання, заробити, відчути дух і специфіку міжнародного середовища. Не варто забувати, що ступінь PhD відкриває шикарні перспективи для вибудовування кар’єри в будь-якому сегменті.
Аспірантура – це форма отримання знань вищого рівня кваліфікації. Не залежно від галузі, на цьому етапі навчання робиться акцент на дослідження, практичні напрацювання, впровадження результатів, самостійне рішення задач. По суті далі – тільки навчання і захист дисертацій або перехід в самостійну робочу сферу.
Принципи функціонування аспірантури схожі у всьому світі. Вступити сюди можна тільки після успішно закінченої магістратури. Раніше допускалися випускники-спеціалісти, але з переходом на дворівневу систему вищої освіти диплома бакалавра недостатньо для цих цілей.
Принципова відмінність нашої і європейської аспірантури – можливість заробити. Там це праця, яка повноцінно оплачується. У випадку з нашими ВУЗами можна розраховувати тільки на невеликі стипендії та приватний підробіток у вільний від основної діяльності час. Це, безумовно, впливає на зосередженість, зацікавленість, якість і обсяг отриманих знань, систему стимулів.
Вибираючи аспірантуру і профіль в будь-якій країні, на першому етапі рекомендується вивчити інформацію, які ж професії та спеціальності найбільш затребувані в цьому регіоні. Не складно здогадатися, що саме на такі напрямки вище попит в університеті і буде легше вступити.
В аспірантурі є можливість «прокачати» себе як фахівця і пройти ще один етап на шляху до наукового ступеня. Але такими очевидними аргументами переваги не обмежуються. Плюсів безліч, і вони залежать, звичайно ж, від університету і країни його знаходження, а також від позиції самого учня. У їх числі:
У переліку переваг хотілося б на перше місце поставити пункт про високий заробіток. Але якщо бути об’єктивним, в наших реаліях аспірантура – це більше про перспективи. Аспіранти без додаткових джерел доходів відчувають себе не дуже комфортно. Що стосується європейської аспірантури, ситуація в корені інша. Тому там продовжувати вчитися не тільки престижно, а й вигідно.
Формат навчання в аспірантурі зарубіжних ВНЗ повністю полягає в дослідницькій діяльності і роботі над дослідницькими проектами. Нашим студентам буває складно різко вписатися в такий формат, оскільки вітчизняна освітня програма вибудувана більше на теоретичних положеннях. Мало який ВНЗ може похвалитися європейським рівнем «свободи творчості» практикантів.
Цей нюанс зобов’язує студента якомога раніше визначитися, яка область дослідження і тема пошуків буде їм обрана. Тільки після цього вибирається ВНЗ. Традиційно популярністю користуються аспірантури в прикордонних країнах ближнього зарубіжжя і англомовні країни. Великобританія і Канада – мало не верх мрій.
Однак практика показує, що знання англійської мови відкриває великі можливості фактично в будь-якій європейській країні, де рівень освіти нітрохи не гірше, а конкуренції дещо менше. Наприклад, Німеччина, Данія, Бельгія, Норвегія. Мабуть, варто окремо виділити Францію – тут, незважаючи на широке використання англійської, без знання французької буде дуже складно.
З’ясувати, які центри або університети в Європі і світі займаються вашою темою, можна двома шляхами:
- Знайти актуальні свіжі наукові статті за аналогічною або схожою темою і подивитися, авторам з яких організацій вони належать.
- Вручну шукати офіційні сайти університетів і вивчати їх профіль. Це нескладно зробити, якщо виділити деякий час. Наприклад, в Німеччині таку інформацію можна знайти на сайті www.uni-_____.de, де замість пробілу потрібно ввести цікавить місто. Такі аналоги пошуку є в будь-якій країні.
На офіційному сайті обраного університету завжди буде інформація про перелік обов’язкових документів. Він може відрізнятися в окремих факультетах або ВНЗ, проте завжди в комплекті повинні бути:
Для формування репутації студента важливо написати грамотне резюме і скласти портфоліо досягнень. Звичайно ж, грамоти з місцевого ДК культури про участь в самодіяльності не підійдуть.
Однак якщо є успішні зарубіжні публікації, виграні гранти, будь-які значні академічні досягнення, наприклад, стипендії, сертифікати, нагороди – це потрібно вказувати. Так шанси на успіх будуть набагато вище.
Важливо показати в резюме свою зацікавленість у навчанні. Не варто соромитися вказувати реальний досвід роботи навіть в незначних компаніях, згадувати перемоги в олімпіадах. Брехня є неприпустимою, як і спотворення фактів. Для складання резюме рекомендується використовувати програму LaTex – це підкреслить гарну підготовку і навички.
У наших реаліях використовується система оцінок, і саме оцінки проставляються в додатках. Однак представникам науки за кордоном така система може бути не зрозуміла. Тому рекомендується перевести оцінки в систему кредитів (GB), а ще краще – використовувати розбивку по семестрах. Для орієнтиру можна скористатися Болонським додатком.
Цінове питання часто сприймається як головний бар’єр вступу в зарубіжну аспірантуру. Разом з тим міфи часто розвінчують ті, хто ризикнув і спробував свої сили. Ціни, безумовно, різні, і залежать від країни, конкретної політики ВНЗ і навіть кафедри. Наведемо деякі цифри статистики.
Англія готова зустріти аспірантів, у яких є 6-9 тисяч фунтів на рік. Плюс аналогічна сума знадобиться на харчування і проживання. Вартість платної аспірантури в Німеччині – 350-900 євро в семестр. Навчання в Китаї обійдеться в 2500-4000 доларів, без урахування проживання та поточних потреб.
Країни східної Європи більш лояльні в ціні. При навчанні в аспірантурі в Польщі польською мовою знадобиться 800-1200 євро в рік, а на англійській мові – в два рази дорожче. Але, в кожній країні є програми на отримання грантів, в яких можна виграти безкоштовне навчання. Вибір залишається за вами. Однак пам’ятайте, де б ви не займалися науковою діяльністю, з компанією «Дегрі-Сервіс» це зробити набагато легше.
(8 оценок, среднее: 2,88 из 5)
Завантаження...
