Перед тим, як стаття буде опублікована, вона обов’язково проходить процедуру рецензування. Така вимога встановлюється як вітчизняними виданнями, так і журналами, що індексуються міжнародними наукометричними базами Web of Science та Scopus. Така процедура покликана “відсікти” матеріал, який не має практичної та теоретичної цінності та тексти робіт, які не відповідають усім вимогам, що висуваються до робіт такого рівня. Рецензія на наукову працю – це думка експерта відповідного профілю, що викладається у певній формі.
Щоб написати рецензію на наукову статтю, слід уважно вивчити поданий матеріал. Необхідно визначити його цінність для наукової спільноти, оцінити новизну, унікальність, відсутність плагіату, відповідність вимогам, які встановлюються журналом для статей тощо. Оцінка рецензента має бути об’єктивною, і вона не може базуватись на особистих відносинах рецензента до автора, його релігійних чи політичних переконань тощо. У зв’язку з цим більшість журналів застосовують процедуру подвійного сліпого рецензування. Це виключає ситуацію, коли журнал відмовляє в публікації з особистих мотивів і дозволяє дотримуватися справедливості та неупередженості при відборі матеріалу для розміщення. Рецензія має бути короткою, лаконічною, у ній неприпустима критика автора, а всі зауваження висловлюються максимально коректно.
Якщо рецензент має зауваження до наукової статті, то вони повинні бути максимально аргументовані із зазначенням конкретних сторінок, посилань тощо. При цьому зауваження не можуть стосуватися дискусійних питань. Цілком очевидно, що на ту саму наукову проблему у автора і рецензента можуть бути різні думки.
Рецензія не має бути “твором на тему”. Вона має бути максимально короткою, логічною та послідовною. Орієнтовний обсяг складає 3500-4000 символів. Цього цілком достатньо, щоб коротко описати проблему, яка є предметом статті; виділити актуальність обраної теми; визначити найважливіші аспекти проведеного автором статті дослідження та проаналізувати їх; визначити можливість публікації статті у журналі (зазначається фразою “Стаття може бути опублікована у журналі”). Також у рецензії вказується інформація про рецензента та про автора роботи. Також очевидно, що у рецензії не повинно бути пунктуаційних, граматичних та орфографічних помилок.
Готового універсального шаблону, який можна використовувати для написання різних рецензій немає, хоча, безумовно, є певні ключові моменти та структура, яких необхідно дотримуватися. Йдеться про необхідність вказувати у рецензії:
У рецензії не повинна транслюватись особиста думка рецензента і тому висловлювання не пишуться від першої особи. Також у рецензії не може нав’язуватись суб’єктивна думка рецензента щодо тієї чи іншої наукової проблеми.
Особливо уважними варто бути у випадках, коли йдеться про рецензії в іноземні журнали. Вони є більш вимогливими щодо структури рецензії та її оформлення загалом. Краще, якщо переклад англійською виконає філолог. Це дозволить уникнути помилок і дасть можливість досягти хорошого тексту без надмірної кількості термінів, складних фраз для розуміння тощо. Текст рецензії повинен складатися так, щоб його могла зрозуміти будь-яка людина, навіть та, яка не володіє мовою досконало. Рекомендується використовувати активну заставу та намагатися максимально спростити текст за допомогою Present Simple.
Щоб рецензія англійською мовою виглядала красиво та лаконічно, варто використовувати усталені фрази та вирази. Ось деякі з них:
Якщо самостійно написати рецензію не виходить з якихось причин (публікація не зовсім зрозуміла, немає часу на проведення аналізу, ніколи аналізувати вимоги журналу до статей тощо), то завжди можна звернутися до нашої компанії. Ми з радістю підготуємо рецензію на наукову статтю та допоможемо заощадити дорогоцінний час для вирішення інших завдань. Адже робота рецензента – це не все, в чому полягає його життя.
Чи має рецензія бути великою?
Чи може рецензент критикувати роботу автора?
Скільки часу потрібно на написання рецензії?
(11 оценок, среднее: 2,45 из 5)
Завантаження...
