Квартиль та імпакт-фактор – дві величини, що визначають статус журналів, їх місце в рейтингу, популярність і затребуваність. Це критерії, на які рівняються, коли вибирають, де вдало опублікувати наукову статтю.
Складність в тому, що показники змінюються з року в рік. Журнали не завжди можуть відповідати високим стандартам довгий час. Це означає, що важливо користуватися тільки актуальною інформацією і дивитися дані сьогоднішнього дня. Інакше, розраховуючи на публікацію в журналі Q1 можна залишитися ні з чим.
Термін має англійське походження і звучить однаково з російською версією. Символ позначення – Q. Це загальновизнана величина, яка показує рівень статусності та успішності. Вона мінлива і може часто змінюватися.
Всього виділяється чотири квартилі. У одного журналу може бути одночасно кілька квартилей, якщо він є мультидисциплінарним. В основу оцінки береться найголовніший показник – цитованість, попит, затребуваність.
У Scopus рецензується понад 135 українських журналів. Переважна частина з них – третього квартиля.
Квартиль розраховується за досить зрозумілою методикою в три етапи:
На практиці розбиття всіх журналів Скопус по квартилю (а їх близько 25 тисяч) не виходить в рівному співвідношенні по 25%. Так, статистика показує, що Q1 має приблизно 29,6%, Q2 – 25,1%, Q3 – 23,5%, Q4 – 21,8%. Чому? Мабуть, у зв’язку з багатофункціональністю деяких журналів і одночасною наявністю декількох квартилей.
Impact-Factor служить головним критерієм і величиною, за допомогою якого оцінюються журнали. Важливо відзначити – що тільки журнали, а не автори, окремі статті. Як це відбувається? По кожному опублікованому матеріалу є статистика посилань за конкретний часовий проміжок. Імпакт фактор відображає це значення.
Критерії розрахунку зводяться до двох питань:
За допомогою імпакт-фактора визначається, наскільки журнал цікавий, як часто на ньому виявляють активність користувачі, з якою періодичністю цитуються журнали, наскільки високий попит. Причини низького показника – незадовільна якість текстів, відсутність професіоналізму чи не толерантне цитування, невідповідність термінів статті та періодичності випусків журналів.
Найпростіша і доступна формула єдина для всіх випадків:
ІФ = Цит : Пб,
Розшифровка проста: ІФ – імпакт-фактор; Цит – кількість цитувань конкретного матеріалу на певний часовий інтервал; Пб – публікації за цей же часовий інтервал. Стандартно береться проміжок часу до 5 років.
За розрахунок показника несе відповідальність Інститут наукової інформації, ISI. Він проводить щорічне ранжування.
Ресурси, на яких можна перевірити, чи входить науковий журнал в наукометричну базу Scopus: scopus.com/sources, elsevierscience.ru/products/scopus/, scimagojr.com/journalrank.php.
Всього виділяється чотири квартилі: Q4 – від 0,1 до 25%; Q3 – від 25,1 до 50%; Q2 – від 50,1 до 75%; Q1 – від 75,1 до 100%. У питаннях визначення, який з них дійсно присвоєно конкретному журналу, не можна довіряти чуткам, неперевіреним джерелам і навіть власному досвіду минулих років.
Алгоритм дій наступний:
Дві поради – користуватися тільки офіційними джерелами. Дивитися виключно актуальну інформацію, тобто оновлювані дані. У світлі розвитку системи журналів-шахраїв ці елементарні запобіжні заходи будуть корисні.
На перший погляд ці поняття і розрахунки можуть здатися складними. Варто розібратися і підібрати правильні джерела інформації, і відразу все стає на місця. Такі алгоритми забезпечують об’єктивність оцінки, а значить і чистоту контенту. Адже не дарма у журналів Scopus репутація найавторитетніших в світі. Компанія «Дегрі-Сервіс» з радістю допоможе вам з публікаціями Scopus.
(4 оценок, среднее: 4,50 из 5)
Loading...
