
Як оформити список літератури в дисертації – одне із значущих питань для авторів наукових досліджень. Бібліографічні записи повинні складатися відповідно до вимог ВАК. А також, державних стандартів. Недотримання формату і правил розцінюється як недоробка і перешкоджає допуску до захисту.
Обсяг використаної літератури залежить від виду роботи і обраної тематики. Традиційно дослідження з природничих наук вимагають меншої кількості джерел в порівнянні з гуманітарними дисциплінами. Але можливі виключення.
Точна кількість необхідної використаної літератури не затверджено жодним правилом, на відміну від оформлення посилань в дослідницьких працях. Список підбирається в залежності від формату роботи і носить умовний, рекомендаційний характер:
Головними ресурсами отримання інформації є контент в Інтернеті, бібліотеки вищих навчальних закладів та науково-дослідних інститутів. Бібліографічний список може складатися з таких розділів:
Чим обширніше і різноманітніше література, яку використовує аспірант або докторант, тим вище шанси підготувати якісну роботу. Але це не означає, що стоїть завдання включити якомога більше пунктів. Повинні використовуватися тільки корисні і такі, які мають безпосереднє відношення до теми матеріали, що дозволили глибоко опрацювати питання.
Зверніть увагу! Автор може включати в бібліографічний список дисертації власні статті та публікації, якщо вони були розміщені в рецензованих журналах. У докторській дисертації можна посилатися на раніше захищену свою магістерську або кандидатську дисертацію.
Відповідно до чинних державних стандартів списку використаної літератури присвячений розділ, наступний за словником термінів. Докладні вимоги викладені в ГОСТ 7.1.
Для оформлення літературних джерел застосовується хронологічний, систематичний або алфавітний порядок. У першому випадку література вказується за датою публікації або розміщення статті.
Систематична класифікація вимагає знань про пріоритетність джерел в черзі: нормативна база - загальновизнані наукові праці - сучасні джерела - статті колег і співавторів.
Алфавітний порядок найпростіший і найпоширеніший. Література розміщується за алфавітним списком прізвищ авторів. Якщо в переліку є однофамільці, послідовність складається з ініціалами імені та по батькові.
Якщо наукова праця включає роботу з матеріалом на іноземній мові, в бібліографічному списку вони вказуються після перерахування всіх джерел українською (російською) мовою.
Відповідно до вимог ВАК правила оформлення списку наступні:
Важливо! Існують спеціально встановлені форми скорочень окремих слів і термінів. Наприклад, в назві міст - СПб.- Санкт-Петербург, М. - Москва. А також книга - кн., Переклад - пер., Випуск - вип. тощо.
Структурованість і послідовність списку залежить від теми, цільового охоплення, специфіки дисертації. Досвід показує, що більш вдала така послідовність:
Увага! Заборонено використання відомостей з так званих «жовтих» джерел, а також енциклопедій електронного формату (включаючи Вікіпендію), довідників неакадемічної категорії, публікацій з науково-популярних збірок.
Для цього переліку застосовується бібліографічний список. Послідовність така:
Якщо ступінь значущості правових актів рівноцінна, їх розміщення проводиться за датою публікації. При посиланнях на закони та іншу нормативну базу, яка вже втратила юридичну силу, ці джерела вказуються в кінці бібліографічного списку після всіх діючих актів. В круглих дужках обов'язково вказується дата втрати законної сили.
Журнали та інші види видань періодики слідують за переліком нормативно-правової бази, якщо такі використовуються в дисертації. Якщо ні, тоді наукова література очолює список. Правильна назва джерела містять бібліографічні покажчики і каталоги.
Слід вказувати інформацію у суворій відповідності з їх офіційним найменуванням. Найчастіше застосовується алфавітний порядок, але можливі виключення в залежності від авторства і дати публікацій.
Матеріали іноземною мовою розміщуються у кінці списку в строго в алфавітному порядку. Якщо повна інформація про використаний документ на одній мові відсутня, дозволено застосовувати мову, на якому викладена велика частина інформації про джерело (наприклад, стаття французького автора, джерело описане англійською мовою).
Категорії інтернет-джерел залежать від типу використовуваного ресурсу. Так, існує поділ:
Принцип оформлення кожного з пунктів однаковий – інформація згадується в тексті дисертації, після чого оформлюється посилання. Враховуючи, що Інтернет джерела досить складні для конкретизації, важливо брати інформацію з верифікованих ресурсів та офіційних сайтів.
При використанні електронних ресурсів, наприклад, сайтів, в бібліографічному списку повинні бути вказані ПІБ автора, тема і назва матеріалу, рік і місце публікації. Обов'язково формулюється саме поєднання «Електронний ресурс». Дужки – квадратні. Додатково прописується електронна адреса, інформація про доступ до ресурсу.
При вказуванні державної офіційної документації в першу чергу вказується найменування (закон, указ, пакт). Повна назва з офіційного джерела (сайт законодавчого органу) оформлюється в лапках. Поряд проставляється номер, дата підписання, потім слідує інформація, хто прийняв і хто підписав документ.
Одним із складних пунктів у питанні, як оформити список літератури до дисертації, є книга. Якщо у видання немає автора, в лапках вказується назва, потім місто і рік видання. Наприклад, «Посібник з вищої математики» - СПб. 2011 р.
Якщо описується однотомна книга, послідовність така: ПІБ автора, назва. Наприклад, Абрамова Ст. А. «Енциклопедія знань». Якщо авторів декілька, вони вказуються в послідовності як на джерелі через дріб. У багатотомних виданнях додатково вказується номер тома.
Реферат або дисертація (як чужого авторства, так і власні) включаються в список із зазначенням повного найменування, наукового ступеня автора, теми, року і дати публікації. Для монографії перелік потрібно доповнити номером сторінки журналу.
Поширений вид джерел – тези конференції та статті. Бажано, щоб матеріал брався з авторитетних, рецензованих джерел. При складанні списку саме позначення «стаття» не прописується. Вказується автор, назва матеріалу в лапках, через риску - найменування видання, в якому надрукована стаття. Далі – рік і сторінка.
Складність питання, як оформляти список літератури для дисертації, полягає в трудомісткості процесу, затрат часу. По суті це технічна робота, що вимагає уваги і опрацювання великої кількості правил. Компанія «Дегрі-Сервіс» пропонує виконати цю частину дисертації на замовлення або підготувати всю кандидатську дисертацію «під ключ».