Оформлення формул в дисертації

1. Основні правила оформлення формул в дисертації
2. Правила нумерації
3. Особливості пунктуації

Дисертації з технічних дисциплін припускають використання великої кількості формул, неправильне оформлення яких є поширеною помилкою. У статті ми розберемо основні моменти і пояснимо вимоги ДСТУ.

Основні правила оформлення формул в дисертації

Базовим орієнтиром для оформлення формул в дисертації виступають техніко-орфографічні правила. Вимоги ВАК в першу чергу стосуються конкретизації площі елемента. Основні правила такі:

1. Робота з довгими, громіздкими формулами, в яких використовуються диференційні та інтегруючі знаки, включає їх розміщення окремими рядками. Ідентичне правило діє на нумеровані формули. Як виняток для економії площі допускається розміщення декількох схожих, що не об’ємних формул на одному аркуші.
2. Оформлення маленьких, простих формул, яким не властиво самостійне значення, допускається на аркуші разом з основним текстом.
3. Будь-який математичний вираз включається в пропозицію за принципом рівноправного мовного письмового елемента.
4. Складові рівнянь і формул повинні супроводжуватися поясненнями, які мають вигляд символів або числових коефіцієнтів і відображаються відразу після формули або в самому тексті.
5. Для оформлення посилань на формули використовуються круглі дужки.
6. Формули переносяться на інший рядок тільки при перенесенні знака операції, який повинен бути повторений на початку другого рядка.

Корисно! У рукописних варіантах дисертації для вказівки формул використовується машинописний або креслярський стиль. Заборонено застосування в одній формулі одночасно і машинописної, і рукописної символіки.

Правила нумерації

Головне правило полягає в обов'язковій наскрізної нумерації всіх формул в дисертації.  Виняток становить тільки формули в додатках. На них поширюється правило окремої нумерації у вигляді поєднання символу і арабської цифри.

Важливо враховувати такі ключові моменти:

• Вимоги не зобов'язують нумерувати всі формули. Досить обмежитися тільки найважливішими позиціями, на які передбачається посилання далі по тексту.
• Для позначення номерів використовуються дужки. Вони розміщуються праворуч на поле сторінки і містять цифри, які не мають точкування з самою формулою.
• Формули, які не поміщаються на один рядок, нумеруються на рядку закінчення математичного виразу.
• При розміщенні формули в рамці нумерація відбивається навпроти першого рядку праворуч поза рамками дужки.
• Нумерація формул-дробів відбивається по центру паралельно головним горизонтальним рискам.
• Допускається проставляння номера однією цифрою для малогабаритних математичних виразів, які представляють собою одну групу. Особливу увагу варто приділити розтягнутим на кілька рядків групам формул, які об'єднані парантезом. В цьому випадку нумерація проводиться справа таким чином, щоб вістря знаходилося в середині групи дужки вказувало на порядковий номер у поле праворуч.

Серед інших правил важливо виділити наступні аспекти:

• для малогабаритних математичних виразів, які об'єднані однією групою, застосовується загальна цифра;
• якщо формула - це різновид основного виразу, наведеного в тексті дослідження до цього, допустима нумерація у вигляді поєднання букви і цифри (10а, 18г тощо);
• наскрізна нумерація актуальна для необ'ємних дисертацій, коли ідентифікується незначна частина важливих формул, або для об'ємних дисертацій, якщо матеріал містить мало нумерованих формул.

Корисно! У дисертаціях можуть використовуватися проміжні формули, метою яких є виведення основних формул. У цьому випадку застосовується нумерація у вигляді зірочок або букв, розміщених в круглих дужках. Наприклад (а), (в), (**), (*), (* а *).

Будь-яка порядкова нумерація формул має на увазі використання арабських цифр. Потрібно їх розміщення в дужках, які повинні знаходитися праворуч біля кінця виразу і не закріплюватися точкою. Альтернативний варіант - розміщення номера трохи нижче на наступному рядку, якщо він не помістився поруч з формулою.

Особливості пунктуації

Кожна формула і будь-який математичний вираз повинні включатися в контекст і в пропозицію як повноцінні елементи мовного листа. В першу чергу це означає дотримання пунктуаційних норм мови і проставляння відповідних знаків пунктуації, як перед формулою, так і після неї.  Найчастіше це коми, тире, крапки.

До інших приватних випадків відносяться наступні правила:

1. Математичні вирази можуть супроводжуватися двокрапкою також за аналогією з правилами пунктуації. Якщо на початку формули розміщено слово узагальнюючого значення, чи мають місце інші ознаки, наприклад деталізація, перерахування тощо, двокрапка обов'язкова.
2. Якщо формули, які слідують один за одним, не розділені текстом, вони розділяються крапкою з комою або просто комою (в залежності від контексту). Вони проставляються до порядкового номера.
3. У формулах з парантезом розділові знаки розміщуються всередині його.

Корисно! Нехтування правилами пунктуації допускається тільки в тому випадку, якщо формули є надмірно громіздкими, мають форму визначника або матриці.

Використовувані символи і коефіцієнти розміщуються з нового рядка. Перший рядок пояснення починається зі слова «де», і не супроводжується двокрапкою. Між усіма формулами використовується полуторний інтервал.

Ми розглянули основні, але не вичерпні правила. Нюансів досить, щоб заплутатися і мимоволі допустити помилки. Особливо це стосується новачків, які не мають досвіду оформлення дисертацій. Фахівці компанії «Дегрі-Сервіс» неодноразово пройшли цей шлях і підготували багато дисертацій, в тому числі з формулами, кожна з яких була успішно захищена. Якщо вам необхідно оформлення дисертації або підготовка дисертації на замовлення, то ми пропонуємо і вам приєднатися до числа задоволених клієнтів!