Дисертаційна робота в будь-якій галузі спрямована на отримання певних результатів, що матимуть вагоме значення в теоретичній і практичній сферах. Головним завданням дисертації є розширення наукових знань, що поглиблять теоретичну основу певної сфери науки та сприятимуть більш ефективному розв’язанню визначених практичних проблем певної діяльності.
Теоретична значущість дисертації полягає у формуванні авторських розробок, які вказують на нові способи вирішення певних задач або обґрунтовують новий погляд на трактування сутності певного поняття, явища чи процесу. До таких розробок можуть належати:
Формування авторських розробок передбачає виявлення теоретичних та практичних проблем, що здійснюється шляхом опрацювання значного обсягу інформації (монографій, фахових періодичних видань, збірників, аналітичних досліджень тощо) та критичного аналізу наявних теоретичних концепцій. Процес систематизації повинен бути спрямований на визначення прогалин або встановлення застарілості певних підходів до розв’язання проблеми в сучасних умовах.
Цей процес сприяє виявленню новизни, яка є логічним продовженням розвитку відповідних наукових поглядів або формуванню абсолютно нової віхи в науковій думці, що є логічним переходом, спричиненим новими реаліями.
Теоретичну значущість результатів дослідження вказують у частині вступу до автореферату та дисертації, що має назву «Наукова новизна одержаних результатів». Усі наукові положення автора складають три групи, а саме:
Структура частини роботи щодо наукової новизни включає три елементи: назва наукового положення, його сутність (яка вказує на відмінність між новим та наявними підходами), значення (вказує на результат використання запропонованого підходу, моделі, методу тощо). Кожне нове наукове положення повинно відповідати певному завданню дисертаційної роботи.
Формулювання наукової новизни повинно обмежуватися одним реченням із зазначенням назви, сутності та результату.
Послідовність формулювання новизни:
Приклад 1
Завдання: розробити концепцію розвитку споживчого капіталу на підприємствах.
Розвиток споживчого капіталу підприємства залежить від наявного рівня людського капіталу та структурного капіталу підприємства. Таким чином, складники інтелектуального капіталу (структурний капітал і людський капітал) є чинниками розвитку такого компоненту інтелектуального капіталу, як споживчий капітал. Пропонуємо концепцію, за якої розвиток інтелектуального капіталу ґрунтується на забезпеченні розвитку таких складників інтелектуального капіталу, як людський капітал та структурний капітал. У світлі цієї концепції певний рівень індексу розвитку споживчого капіталу забезпечує певний рівень зростання прибутку підприємства.
Наукова новизна повинна бути сформульована так:
Вперше:
Приклад 2
Завдання: запропонувати науково-методичний підхід до оцінки розвитку споживчого капіталу підприємства.
Пропонуємо оцінювати розвиток споживчого капіталу за досягненнями в його аспектах, які піддаються вимірюванню, зокрема позиціюванню на ринку, споживчій прихильності та зовнішніх комунікаціях. Основним показником цієї оцінки є індекс розвитку споживчого капіталу, що розраховується як відношення середнього геометричного індикатора охоплення споживачів, індикатора споживчої прихильності, індикатора прибутку від постійних споживачів, індикатора рівня зовнішніх комунікацій у поточному році до середнього геометричного відповідних індикаторів у попередньому році.
Наукова новизна для цього прикладу матиме такий вигляд:
Дістало подальший розвиток:
Приклад 3
Завдання: обґрунтувати заходи щодо розширення аутсорсингу та покращення управління знаннями на туристичних підприємствах.
Для уникнення негативних ситуацій, пов’язаних із впровадженням певного виду аутсорсингу на туристичному підприємстві, необхідно обґрунтувати доцільність передання певної функції підприємства на аутсорсинг, ретельно визначити підприємство-аутсорсер, забезпечити можливість вимірювання ефективності аутсорсингу, подальшого моніторингу та коригування аутсорсингу. Здійснювати це необхідно за допомогою структурно-логічної послідовності впровадження певного виду аутсорсингу на туристичному підприємстві. Така послідовність включає чотири кроки.
удосконалено:
Формулювання практичного значення є ключовим елементом у досягненні мети дисертаційної роботи, адже запропоновані наукові положення головним чином спрямовані на вирішення гострих практичних проблем. Отже, визначення наявних практичних проблем вказує на актуальність теми дослідження, а результати апробації та впровадження в практичну діяльність – на користь запропонованих новацій.
Практична значимість дисертації полягає у виявленні наукової, соціальної та економічної ефективності використання запропонованих методів та підходів на практиці, наприклад, у діяльності підприємств та організацій.
У вступі до автореферату та дисертації практична значимість окреслюється в підпунктах «Практичне значення одержаних результатів», «Апробація результатів дослідження» та «Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами».
ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ
НАУКОВА
ЕКОНОМІЧНА
СОЦІАЛЬНА
«Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами»
«Практичне значення одержаних результатів»
«Практичне значення одержаних результатів» підтверджується відповідними документами:
Наявність відповідних документів є вагомим аргументом на користь проведеного дослідження та сприяють позитивному результату захисту.
Акт про впровадження результатів дисертаційної роботи в діяльність відповідної організації включає: окреслення необхідності впровадження відповідних наукових положень та надання переліку отриманих результатів впровадження.
Здобувач наукового ступеня також зазначає ті сфери, у яких у перспективі можуть використовуватися результати дослідження, наприклад, у науково-дослідній роботі, у законодавчому процесі, у діяльності органів місцевого самоврядування тощо.
Встановлення практичної значимості передбачає:
Підпункт «Апробація результатів дослідження» містить інформацію щодо конференцій, на яких доповідалися певні положення та результати дослідження. При цьому надаються дані про рівень конференції (міжнародна, міжрегіональна чи регіональна), її напрямок (науково-теоретична, науково-практична чи науково-технічна), назву, місце проведення та рік.
Наприклад, Міжнародна науково-практична конференція «Теорія та практика управління економічним розвитком» (м. Київ, 2019 р.).
Ще одним важливим аспектом практичної значущості дисертації є зв’язок з науковими програмами, планами, темами відповідного наукового закладу, а також зазначення вкладу аспіранта в науково-дослідну роботу за визначеними темами. Ці науково-дослідні теми мають номер державної реєстрації та термін дії, що зазначається у вступі до автореферату та дисертації в підпункті «Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами».
Отже, практична значущість дисертаційної роботи повинна давати відповідь на питання:
Обґрунтування практичної значущості наукового дослідження повинно повною мірою охоплювати науковий, економічний та соціальний складники з наданням відповідної документації, що сприятиме позитивному результату захисту дисертації на здобуття наукового ступеня.
А якщо у вас виникають труднощі з визначенням практичної або теоретичної значущості своєї наукової праці, або з написанням її в цілому, то в компанії «Дегрі Сервіс» ви можете замовити дисертацію під ключ і бути впевненим в якісному результаті.
Цікаві статті по темі:
- Вступ і висновки у дисертації
- Актуальність в дисертації
- План дисертації і огляд літератури
- Гіпотеза в дисертації