Визначальним значенням у процесі підготовки дисертації до захисту є збір та оформлення документів. Мабуть, найбюрократичніша частина всієї епопеї. Експертні висновки, рецензії, відгуки, довідки про впровадження та багато іншого, все має бути оформлене відповідно до вимог.
На практиці дотримання формальностей не завжди є обов’язковими для опонентів, експертів та інших персон, що беруть участь. Їх можна зрозуміти – зрештою, це потрібно не їм, а претенденту на вчений ступінь. Та й форми документів справді згодом зазнають змін. Тому для дисертанта архіважливо особисто переконатися у правильності заповнення форм та наявності всіх підписів. Інакше переоформлення забере дорогоцінний час і викличе невдоволення відповідальних осіб, до яких потрібно буде звернутися повторно.
Частина документів передбачає наперед підготовлені «риби». Зазвичай це проекти висновків, зокрема за результатами захисту. А також відгуки, якими можуть скористатися опоненти чи керівник. Заготівлі заздалегідь узгоджуються з ключовими фігурами, але трапляється, через зайнятість (і за наявності домовленостей), такі доки підписуються не дивлячись. І це найкращий варіант.
Навіть якщо остаточне рішення про прийняття дисертації до захисту офіційно не сформовано та документально не сформульовано, починати готувати документи слід заздалегідь. Потрібно заповнити атестаційну справу. Відповідає за його комплектування секретар ради. Який, як водиться, надто зайнятий власною науковою діяльністю, щоб відволікатися. Тому все, що можливо зробити зусиллями претендента, і навіть те, що часом неможливо, саме їм і робиться.
Задовго до засідання ради захисту дисертація розглядається на двох інших засіданнях. Там вчені знайомляться з дослідженням, його автором, виносять своє судження та рекомендації. Часто за підсумками першого засідання дисертацію надсилають на доопрацювання, оновлення даних та усунення інших зауважень.
Після наступних зборів готується перший експертний висновок, який і буде основою для всіх наступних. Тому важливо добре продумати його структуру і попрацювати з формулюваннями. Висновок видається офіційно разом із випискою із протоколу засідання. У протоколі докладно розписується порядок виступаючих, запитання та відповіді. Для зручності хід зборів фіксується під звукозапис. У подібних наукових зборів є свій секретар, однак, розшифровкою, текстуванням, оформленням виписки з протоколу та складанням проекту висновку займається сам аспірант, докторант.
Друге засідання має свої терміни – протягом 2-х місяців з дня подання документів на захист
Важка атестаційна справа та інші документи, необхідність яких з’являється від етапу до етапу, оформляються, підписуються, реєструються, засвідчуються в абсолютно різних інстанціях. Плюс офіційні особи можуть мати службові кабінети у додаткових точках міста та навіть у сусідніх регіонах.
Поштові пересилання документів виключаються. Тільки особисте прибуття за підписом за попередньою домовленістю забезпечить успішне візування документа. За часом роз’їзди, спілкування займають зовсім різні терміни і передбачити їх неможливо. Звичайно, оформленням всіх документів займається безпосередньо здобувач наукового ступеня. Усі «заготівлі» та проекти протоколів, відгуків, рецензій, рішень рекомендацій лягають на його плечі.
З одного боку – більша частина з цього не входить до його обов’язків. З іншого – це можливість безпосередньо вплинути на сприйняття інформації всіма, хто ознайомлюватиметься з документами. Хто, крім автора дисертації, настільки добре знає, яка насправді виконана робота і які формулювання точніше та ємніше про це розкажуть? Залишається засукати рукави і робити майбутнє власними руками. В прямому сенсі.
До списку входять:
За технічними спеціальностями можуть знадобитися результати додаткових експертиз
Щойно захист дисертації завершується позитивно, ця новина негайно з’являється на офіційному Інтернет-ресурсі організації нового кандидата чи доктора наук. Подія, що заслуговує не лише на святкування, а й повноцінного відпочинку. Але розслаблятись рано. Вчений ступінь має пройти процедуру затвердження у Міністерстві освіти та науки (МОН). Для цього потрібно поквапитися із наступним пакетом. Цього разу терміни стислі – 10 днів на завершальний документообіг.
Отже, за результатами захисту до МОН подаються:
Заключний етап – очікування на затвердження Міністерством. Там документи перевіряються, аналізується якість наданих матеріалів, а також відповідність регламентам та встановленому порядку засідання спеціалізованої вченої ради.
Можна було б ставитися до процедури як до формальності. Але у житті це не завжди відповідає дійсності. Навіть за очевидно успішно проведеного захисту і, здавалося б, бездоганно складених документів, можливі варіанти результату. І так, відмови у присвоєнні наукового ступеня трапляються. Ходять чутки, що у МОН іноді просочуються деякі анонімні послання, які здатні вплинути на кінцевий результат.
Водночас статистика оптимістично говорить про схвальні вердикти МОН
Проте існує зворотний бік медалі. Наприкінці 2021 року в Україні вийшло положення, в якому передбачені випадки, у яких слід позбавляти наукового ступеня, і навіть забороняти вузу утворювати ради щодо захисту. Причини банальні – плагіат та виявлені порушення у процесі атестації вченого. Тож суворе дотримання нормативки забезпечить не лише здобуття ступеня, а й захистить від проблем у майбутньому. У разі оригінального дослідження, звісно.
Шлях до диплома кандидата або доктора наук – тернистий, складний та довгий. І з кожним новим етапом обростає перешкодами та новими вимогами. Дотримання термінів, порядку, форм – не менш важливе, ніж проведення процедур експертизи та захисту. Абсолютно будь-який документ, в якому будуть виявлені невідповідності чи розбіжності, здатний відіграти ключову роль у процесі атестації. Уважність, скрупульозність, терпіння та працелюбність – головні помічники у цій непростій справі. Якщо у вас виникають труднощі з написанням наукової роботи, радимо звернутися до компанії «Дегрі Сервіс» та замовити дисертацію «під ключ». Наші фахівці гарантують якість та унікальність роботи, а також конфіденційність замовника.