Про статті Scopus і Wos не чув тільки ледачий. Аспіранти впевнені, що для допуску до захисту дисертації без таких публікацій не обійтися. Чи так це насправді? Чому наукові керівники активно вселяють нам таку думку? І що привнесли нові законодавчі акти в галузі освіти? Давайте разом розберемося з правами вступників до аспірантури.
Є Постанова КМУ № 261 від 2016 року – якщо не бачили в очі, дуже рекомендуємо почитати на дозвіллі. Вона регулює в тому числі підготовку здобувачів ступеня доктора філософії або як ми звикли по-старому – кандидата наук.
Так ось, перечитавши нормативний акт уздовж і поперек немає жодного слова про Скопус. Зате можна знайти масу цікавих і корисних аспектів, якими сміливо можете апелювати. Наведемо короткі вижимки:
Важливо! Невід’ємна складова навчально-наукової програми аспірантури – підготовка і публікація наукових статей. Формулювання дослівне, міститься в п. 9 Порядку. Ні слова про Scopus немає.
Ще один важливий аспект. У державних органів, до сфери управління яких включені певні військові навчальні заклади, є право встановлювати певні вимоги щодо підготовки аспірантів. Спеціальні вимоги повинні узгоджуватися з МОН.
Загалом, можна знайти лазівки, через які «переконати» аспірантів, що потрібно, а що ні. Але ми не здаємося і відстоюємо свої права (читай – не ускладнювати собі життя там, де це не обов’язково).
Всі юристи, наприклад, знають аксіому: мої права закінчуються там, де починаються права іншого. А чи читали ви власні права і обов’язки? Між іншим, у Порядку вони досить детально прописані. Де згадка про Скопус? Ніде.
Опустимо загальні фрази про «отримувати», «мати вільний доступ», «безпечні умови», «академічна мобільність». Що залишається? Освітньо-наукова програма аспірантури включає чотири компоненти:
Фух, багато тексту і ні про що? Частково – так. Але це нормативна база, відповідно до якої ми з вами навчаємося. Так ось, знову немає згадки про наукометричні бази і обов’язкові публікації в них.
Зате є Наказ Міністерства юстиції № 1220 від 2019 року про порядок опублікування результатів дисертацій, і там вже обов’язки більш конкретизовані. Основні наукові результати дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук повинні бути висвітлені в трьох і більше наукових публікаціях. Серед них:
Ще один лайфхак: діє схема 1 стаття = 2 публікації, якщо вона опублікована в журналі першого, другого, третього квартилю (Q1-Q3). Робимо висновок.
Важливо! У Порядку підготовки здобувачів на ступінь доктора філософії і в Наказі про опублікування результатів дисертацій немає вказівки на обов'язкову наявність наукових статей Scopus у аспіранта.
Відповідь лежить на поверхні. Авторитет, репутація, бонуси, переваги. Чиї? В першу чергу, вашого навчального закладу і самого наукового керівника. Чи допоможуть наукові статті Scopus конкретно вам? На цьому етапі вони не вирішальні.
Авторитетні видання, рецензуються найіменитішою наукометричною базою, влаштовують серйозний кастинг. Публікація на такому майданчику, безумовно, крок вперед в професійному ракурсі. Скажімо так: вони ще жодного разу нікому не завадили.
Тут питання пріоритетів: на чому потрібно зорієнтуватися перед захистом, як грамотно розподілити час і підготувати дослідження. Адже однієї, навіть найкращої, наукової статті Скопус, недостатньо, щоб підготувати дисертацію і отримати ступінь доктора наук.
Важливо! Аспірантам для підготовки до захисту дисертації досить трьох публікацій наукових статей в фахових виданнях України, одна з яких - в міжнародному виданні. Якому? Будь-якому, не обов'язково Скопус.
Написання і підготовка до захисту дисертації займає весь вільний час. Як розвантажити себе і благополучно закінчити аспірантуру, залишившись в живих? Звернутися в компанію «Дегрі-Сервіс». Ми готові в будь-яку хвилину допомогти, підказати, взяти обов'язки на себе.
Цікаві статті по темі:
- Скільки наукових статей потрібно для захисту дисертації?
- Scopus, WoS, Thomson Reuters або ВАК?
- Правила оформлення цитат у науковій статті
- Як написати і оформити наукову статтю?