Положення про експертну раду ВАК

Затверджено наказом ВАК України
від 14.07.97 № 448
зі змінами і доповненнями,
внесеними наказом ВАК України від 21.01.2000 № 36

ПОЛОЖЕННЯ
про експертну раду
Вищої атестаційної комісії України

1. Експертна рада — дорадчий орган Вищої атестаційної комісії України (далі — ВАК), який разом з атестаційними відділами ВАК здійснює контроль за науковим рівнем дисертацій, їх науковою та практичною цінністю, роботою спеціалізованих учених рад, готує і подає на розгляд президії ВАК проекти атестаційних висновків щодо присудження наукового ступеня чи присвоєння наукового звання.

2. Експертна рада забезпечує єдність вимог при атестації здобувачів наукових ступенів і вчених звань на основі дотримання вимог «Положення про ВАК України», «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань», а також цього Положення.
Експертна рада відповідає за об’єктивність та повноту аргументації підготовлених нею проектів атестаційних висновків шодо відповідності дисертаційних робіт вимогам «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань» та рівня загально-наукової та професійної підготовки здобувачів.

3. Експертна рада формується з провідних учених певної галузі наук, працює під контролем атестаційних відділів ВАК і є відповідальною перед керівництвом ВАК за виконання покладених на неї завдань.
У складі експертної ради за рішенням президії ВАК можуть створюватися секції з відповідних спеціальностей.
Робота членів експертної ради є важливою складовою їхньої наукової та науково-педагогічної діяльності.
До складу експертної ради входять тільки доктори наук. Ученим секретарем ради може бути кандидат наук.
Чисельність експертної ради не повинна переважати тридцяти осіб.

4. Персональний склад експертної ради формує атестаційний відділ за погодженням з керівництвом ВАК і затверджує президія ВАК.
Кандидатури голів експертних рад подають на затвердження президії ВАК заступники голови ВАК або, за погодженням з ними, начальники атестаційних відділів.
Голова експертної ради і його заступники не можуть бути співробітниками однієї і тієї ж установи чи її філії.
Голова експертної ради не може бути одночасно головою спеціалізованої вченої ради.
Член експертної ради (експерт) не може бути головою спеціалізованої вченої ради. Експерт може бути членом тільки однієї спеціалізованої вченої ради, як правило, за місцем основної роботи.

5. Термін дії експертної ради становить 2 роки. Після цього її склад оновлюється не менш як на третину. ВАК може вносити часткові зміни до складу експертної ради протягом дворічного терміну її роботи. Загальний період неперервної роботи експерта не повинен бути тривалішим трьох термінів, а для голови ради — двох термінів.

6. Головні завдання експертної ради:
— внесення пропозицій щодо формування мережі спеціалізованих учених рад;
— підготовка рекомендацій щодо створення та подовження терміну повноважень спеціалізованих учених рад;
— участь у формуванні персонального складу спеціалізованих учених рад;
— аналіз діяльності спеціалізованих учених рад;
— проведення експертизи захищених дисертацій, аналіз атестаційних справ та підготовка проектів відповідних атестаційних висновків президії ВАК;
— розгляд атестаційних справ здобувачів ученого звання старшого наукового співробітника і підготовка відповідних рекомендацій президії ВАК;
— аналіз, узагальнення досвіду роботи спеціалізованих учених рад і учених (науково-технічних) рад щодо підготовки наукових кадрів;
— аналіз тематики і значущості захищених дисертаційних досліджень з огляду на потреби науково-технічного та суспільного прогресу;
— підготовка рекомендацій щодо вдосконалення переліку спеціальностей наукових працівників;
— розгляд за дорученням керівництва ВАК України індивідуальних заяв і пропозицій, пов’язаних з атестацією наукових кадрів;
— підготовка рекомендацій щодо переатестації наукових і науково-педагогічних працівників.

7. Експертній раді надається право:
— вносити пропозиції керівництву ВАК щодо проведення додаткової експертизи дисертації чи перевірки атестаційної справи;
— повертати до спеціалізованих учених рад на доопрацювання недостатньо аргументовані висновки;
— вимагати від спеціалізованих учених рад додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи дисертацій та атестаційних справ;
— вносити пропозиції керівництву ВАК щодо запрошення на свої засідання здобувачів, керівників спеціалізованих учених рад, де відбувався захист дисертацій або здійснювалося їх колективне рецензування, офіційних опонентів, наукових керівників і наукових консультантів, а також представників провідних установ;
— заслуховувати на своїх засіданнях керівників спеціалізованих учених рад і вчених (науково-технічних) рад;
— запрошувати на свої засідання представників міністерств і відомств для обговорення проблем атестації наукових і науково-педагогічних кадрів;
— вносити пропозиції щодо подальшого функціонування певних спеціалізованих учених рад;
— за дорученням керівництва ВАК рекомендувати для призначення офіційних опонентів;
— разом із процівниками атестаційних та інспекційно-організаційного відділів перевіряти роботу спеціалізованих учених рад;
— з відома атестаційного відділу ВАК залучати до своєї роботи фахівців відповідних спеціальностей з числа докторів наук;
— готувати перелік спеціалізованих вчених рад, з числа яких керівництво ВАК визначає спеціалізовану вчену раду для проведення додаткового рецензування дисертації, переатестації вченого, який має науковий ступінь або вчене звання, надані йому в іншій країні.

8. Засідання експертної ради проводиться під керівництвом голови або його заступника і вважається правомочним, якщо в його проведенні взяла участь щонайменше половина її складу.
Начальник атестаційного відділу або уповноважений ним працівник відділу, присутній на засіданні експертної ради, стежить за дотриманням вимог «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань» у процесі розгляду кожної справи.

9. Для розгляду кожної справи, що надходить до ВАК, керівництво експертної ради за погодженням з атестаційним відділом призначає експерта (експертів).
Експертами не можуть призначатися:
а) співавтори наукових праць здобувача,
б) співробітники одного й того ж підрозділу наукової установи (кафедри, сектора, лабораторії, відділу тощо),
в) особи, які перебувають із здобувачем у родинних зв’язках,
г) члени спеціалізованої вченої ради, в якій розглядалася дисертація здобувача,
д) офіційні опоненти здобувача,
е) науковий керівник чи консультант здобувача,
ж) фахівці, які підписали відзив провідної установи.

10. Аналіз рівня експертизи під час захисту дисертації в спеціалізованій ученій раді, контроль за науковим рівнем дисертації здійснюється шляхом проведення експертизи всієї атестаційної справи та дисертації. Для цього атестаційним відділом та призначеним по дисертації експертом проводиться аналіз якості відзивів опонентів, провідної організації, відзив на автореферат, глибини обговорення дисертації під час захисту, якості публікацій, оцінка новизни і наукової та практичної цінності роботи, достовірності висновків та рекомендацій димсертації.
На підставі такого аналізу з урахуванням інформації атестаційного відділу експерт готує проект атестаційного висновку експертної ради.
Коли встановлено, що експертизу під час захисту дисертаційної роботи в спеціалізованій ученій раді проведено неякісно, висновок зазначеної ради недостатньо аргументований, експертна рада вносить пропозиції керівництву ВАК щодо надсилання дисертації та атестаційної справи здобувача на додаткову експертизу чи запрошення на засідання експертної ради здобувача, керівника спеціалізованої вченої ради, де відбувся захист дисертації, представника провідної установи, а також наукового керівника чи консультанта здобувача наукового ступеня.

11. При розгляді докторської дисертації експерти зобов’язані, в разі необхідності, визначити, якою мірою в ній використані матеріали кандидатської дисертації здобувача. Вони можуть використовуватися лише в оглядовій частині дисертації.
При розгляді атестаційних справ здобувачів ученого звання старшого наукового співробітника експерти враховують стаж наукової роботи та наявність у здобувачів не менше п’яти опублікованих після захисту дисертації у провідних фахових виданнях України та інших країн наукових праць.

12. Проекти атестаційних висновків експертної ради щодо докторських та кандидатських дисертацій, атестаційних справ старших наукових співробітників, клопотання про створення спеціалізованих учених рад чи подовження терміну їх функціонування приймаються відкритим голосуванням і вважаютьс я прийнятими, якщо за них проголосувало щонайменше три чверті членів експертної ради, які брали участь у засіданні ради. В необхідних випадках чи за пропозицією хоча б одного з членів експертної ради проводять таємне голосування.

13. Якщо засідання експертної ради при розгляді дисертації та атестаційної справи проведене з порушенням встановленої процедури або після розгляду дисертації на засіданні експертної ради до ВАК надійшла додаткова інформація, яка не була врахована експертною радою, то атестаційний відділ за погодженням з керівництвом ВАК пропонує експертній раді повторно розглянути атестаційну справу та дисертацію або надсилає атестаційну справу та дисертацію на додаткову експертизу до однієї із спеціалізованих учених рад або провідним ученим, фахівцям відповідного наукового напрямку.
На підставі всіх висновків щодо атестаційної справи та дисератції президія ВАК визначає процедуру її подальшого розгляду.

14. Експертиза докторських дисертацій, виконаних за двома спеціальностями, проводиться за кожною з них.

15. У роботі експертних рад мають право брати участь голова, заступники голови ВАК, начальники атестаційних та інспекційно-організаційного відділів або уповноважені ними працівники відділів.

16. В обговоренні дисертаційної роботи і в голосуванні не можуть брати участь члени експертної ради, які є офіційними опонентами здобувача, а також науковий керівник (консультант) і співавтори здобувача.

17. Голова та вчений секретар експертної ради відповідають за зберігання атестаційних справ, переданих на розгляд експертної ради, вчасний їх розгляд, ведуть облік роботи експертів.
Учений секретар експертної ради веде протокол засідання експертної ради.

18. Голова експертної ради, його заступник і вчений секретар не можуть бути офіційними опонентами.
Призначення члена експертної ради офіційним опонентом можливе лише з дозволу ВАК.

19. Протокол, проекти атестаційних висновків експертної ради, підписані головуючим на засіданні, експертом і вченим секретарем експертної ради, протягом 5 днів після засідання передаються у відповідний атестаційний відділ ВАК.

20. Термін розгляду в експертній раді атестаційної справи здобувача наукового ступеня доктора наук не повинен тривати більше 4-х місяців, кандидата наук — 3-х місяців; клопотання про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника — 3-х місяців.

21. Термін розгляду в експертній раді матеріалів щодо створення спеціалізованих вчених рад не повинен бути більшим 2-х місяців.

22. Експертам заборонено розголошувати інформацію, пов’язану з розглядом атестаційних справ.
У разі порушення цієї вимоги, неякісної експертизи атестаційної справи або інших порушень «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань» та даного Положення експерт за поданням атестаційного відділу може бути позбавлений права брати участь в атестації наукових та науково-педагогічних кадрів.

23. До 1 березня кожного року експертна рада подає у відповідний атестаційний відділ ВАК звіт про свою роботу за минулий рік.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосов, в среднем: 0 из 5)